Територiя мiської ради - 92,8 кв.км. Чисельнiсть населення становить бiльше 230 тис.чол. Промисловiсть Iвано-Франкiвська представлена пiдприємствами машинобудування та металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостi, промисловостi будiвельних матерiалiв.

В мiстi гостей чекають сучаснi готелi, в яких одночасно розмiстяться понад 1100 чоловiк. Номери - на рiзний смак i фiнансовi можливостi. Пiсля тривалих прогулянок мiстом можна вiдпочити в затишних мiських кафе i барах. Сьогоднi працює понад 250, з них 15 - високого ресторанного класу.

Аматорам сакрального туризму неодмiнно сподобається оновлена площа митрополита Шептицького. Тут праворуч, якщо йти вiд ратушi, привертає увагу одна з найдавнiших споруд мiста - ренесансний Парафiяльний костел, збудований в 1703 роцi, що був свого часу фамiльною молитовнею й усипальницею графiв Потоцьких. Тепер у ньому мiститься Художнiй музей, де зосередженi цiннi пам'ятки галицького iконопису й барокової культури, твори класикiв захiдноукраїнського i центральноєвропейського малярства.

Лiворуч - нещодавно збудована до 2000-лiття християнства елегантна ротонда з фонтаном i фiгурою Дiви Марiї. За нею - споруда колишнього єзуїтського костелу (1763 р.), нинi - кафедральний собор Святого Воскресiння УГКЦ.

Через якихось двi сотнi крокiв знаходиться Вiрменська церква (1762 р.). За радянського перiоду в нiй мiстився Музей релiгiї та атеїзму, тепер - Святопокровський собор Української автокефальної церкви.

Окрiм уже згадуваного Художнього музею, гостi i мешканцi Iвано-Франкiвська охоче вiдвiдують розташований у бувшiй мiськiй ратушi Краєзнавчий музей, заснований у 1939 роцi на основi збiрок Покутського музею i музею Гуцульщини в Жаб'є (Верховина). Нинi у його фондах зберiгається понад 105 тисяч експонатiв.

Цiкавi експозицiї представленi в Музеї визвольних змагань Прикарпатського краю, iсторико-меморiальному музеї Олекси Довбуша, музеї Дениса Сiчинського та iнших.

Тепер коротко про маршрути, за якими можна побувати в рiзних найцiкавiших куточках Прикарпаття. Iвано-Франкiвськ розташований у самому центрi областi, тому звiдси дуже зручно їхати у будь-якому напрямку.

Спершу, звiсно, приваблює пiвденний яремчанський напрямок. Взимку сюди, зокрема у Ворохту, Яблуницю, Поляницю (бiля цього населеного пункту вiднедавна почав дiяти потужний вiдпочинковий комплекс "Буковель") їдуть любителi гiрськолижного спорту. Прихильники спокiйнiшого вiдпочинку зазвичай зупиняються у приватних садибах, аби серед тишi, мальовничої природи, екзотичного побуту i домашнього затишку вiдпочити вiд мiської суєти. Умови проживання - вiд люкс до звичайних.

Далi дорога веде на Верховинщину i Косiвщину, де в останнi роки також швидкими темпами розвивається зелений туризм, вiдроджуються народнi промисли.

Повертаючись до Iвано-Франкiвська по гуцульському кiльцю, варто зупинитися в Коломиї, оглянути експонати музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, єдиного в Українi Музею писанки.

Не менш цiкавий маршрут пролягає на пiвнiч вiд Iвано-Франкiвська. За 30 кiлометрiв вiд обласного центру розташований древнiй Галич з його неповторними об'єктами минулого - однiєю з найстарiших в Українi церквою Пантелеймона, Старостинським замком, залишками княжих будiвель у Крилосi. Ще далi на пiвнiч знаходиться симпатичне, теж давнє, але реконструйоване мiсто Рогатин - батькiвщина Настi Лiсовської, бiльше знаної як Роксолана.

Третiй, умовно кажучи, туристичний радiус спрямований на пiвнiчний захiд. Бiля Бубнища, посеред букового лiсу, височiє диво природи - Скелi Довбуша. Це не лише винятковий туристичний об'єкт для всiх категорiй вiдвiдувачiв, але й - екстремальна Мекка для скелелазiв. Якщо ми вже торкнулися теми вiдпочинку з пiдвищеним адреналiном, то його нескладно отримати, сплавляючись на катамаранах униз стрiмкими гiрськими рiчками. Теж саме, але по спокiйнiшiй днiстровськiй водi, можна зробити на плотах, скориставшись послугами туристичних фiрм.